Чому клинить кулемет та що робити, щоб цього не сталось
Трохи крупних планів

Загадка. Як думаєте, що це таке?

Ця ж сама деталь, але вже знята зі зброї. Це такий вигляд вона має після стрільби. Отой чорний шматок у мене на долоні - це нагар, який запікся коржем.
І от якщо із тим нічого не робити, то за тиждень-два вона стане отака, як на попередньому фото. Мене це не влаштовує, тому беремось до справи…

…і ось так ця деталь виглядає вже через 10 хвилин. Печаль у тому, що в цій зброї таких деталей, де набирається коржами нагар, вистачає. І здерти його можна лише спеціальним шкребком. Але саме цього шкребка у комплекті поставки і немає…
Хтось здогадався, про яку зброю мова?
В коментарях зброю упізнали майже вірно. Мова про FN Minimi. В калібрах як 5,56, так і 7,62.

Ось такий мали сьогодні букет кулеметів. Постріляли добре і успішно - тепер задача якісно вичистити. А це зовсім не так просто, як здається на перший погляд.
Звісно, були й певні проблеми при стрільбі. Які вдалося вирішити на місці. Без проблем відстріляв лише отой верхній зразок…
Справжній “калаш”
Фанати зброї люблять сперечатись про автомат Калашнікова. Про його дизайн, про те, хто у кого шо вкрав запозичив, і наскільки він далека чи близька рідня Sturmgewehr…
Але насправді, основним доробком конструкторської групи під керівництвом М.Т.Калашнікова я особисто вважаю зовсім не АК.
Найкращим з усього, що вони зробили, є кулемет ПКМ.
І от про нього сперечатись вже не вийде. Бо таких кулеметів не було і немає ні в кого, окрім СРСР і його нащадків. Відповідно, копіювати чи запозичувати цю конструкцію також не було з кого. Вона досить самобутня.
ПКМ, на мою скромну думку, є найкращим середнім кулеметом у світі.
За кількома параметрами:
- Надійність роботи
- Простота конструкції
- Мінімальна вага
Недоліки також відомі: через оржавляючий армійський патрон цей кулемет швидко іржавіє при відсутності догляду. Також він незручний для стрільби з рук, а штатні стволи в нього задовгі для сучасних боїв. Ну і дооснащення оптикою - ціла проблема…
Але за його надійність йому зазвичай прощають усе.
А коли ще порівнюють вагу спорядженого із, приміром, М240…
FN Minimi є представником зовсім іншої школи конструювання зброї. Більш сучасний та зручний, але складніший в конструкції, і також поступається ПКМ за надійністю.
Втім, останнє, мабуть, потребує додаткових коментарів.
Невже “західні” кулемети гірші?..
Коли мене питають, чому західні кулемети ловлять клини частіше за “пекачі”, я відповідаю так:
Через нестачу розуміння та любові до них.
Щоб зрозуміти кулемет, вивчити його, освоїти, стати із ним “на ти”, кулеметнику потрібно спершу довго вчитись, потім - довго тренуватись, і довго жити та виконувати задачі зі своїм кулеметом. Ключове слово тут - довго. Потрібен час.
При цьому гарним кулеметником не може стати хто завгодно. В ідеалі це має бути людина, що має бодай мінімальний хист до механіки, і вміє працювати руками. Таким людям, технарям, освоїти кулемет - будь-який - значно простіше, аніж “чистим” гуманітаріям чи електронщикам.
Ну а про любов треба окремо сказати.
Це прозвучить дивно, але військові, у переважній більшості, зброю не надто і люблять. В усякому разі - не так, як ми, фанати зброї, які купують її та патрони до неї за власний кошт.
Військові зброєю користуються. Як засобом, інструментом. І ставлення також мають відповідне - аби стріляло.
Витрачати свій особистий час на більш ретельний догляд за зброєю, на самостійне вивчення її конструкції, особливостей, нюансів - стане далеко не кожен військовослужбовець. Дай Боже, щоб хоч один із десяти…
Що ж до кулеметників, то їх зараз, на превеликий жаль, помітно менше, ніж кулеметів. Мова про справжніх професіоналів, а не про недавно мобілізованих піхотинців, яким видали кулемет і призначили на посаду.
І це прикро. Бо саме кулемет - це один із найбільших винаходів військової науки усіх часів. Свого часу поява кулеметів змінила поле бою назавжди. Майже так, як нині його змінюють дрони, а до дронів - танки. І вміло застосований кулемет ще і досі дуже часто вирішує результат бою.
FN Minimi цілком може бути таким кулеметом - в умілих руках.
Станом же на зараз я бачив дуже мало кулеметників, які вміють розібрати і обслужити газблок на цьому кулеметі. Бо там це не так просто зробити.
Також надто рідко кулеметник має при собі мастило (так, знову реклама Балістолу, звісно ж).
При цьому цікаво, що в конструкції ПКМ прямо на самому кулеметі передбачено ємність для мастила і засіб для його нанесення. У нього прямо в прикладі виконана масльонка із йоршиком! Потрібно це йому рідко; але воно є!
FN Minimi любить масло помітно більше за ПКМ. І більшість його затримок та клинів усуваються просто доливанням масла - частіше в механізм, а іноді - ох, яка єресь! - доводиться пшикати трошки мастила навіть у сам патронник. Бо після цього кулемет перестає ловити клини, і знову починає стріляти без зупинок. Тільки й того.
Ну, а нагар після стрільби необхідно ретельно вичищати, бо коли він сильно наросте, почнуться недонаколи капсулів. Краще до такого не доводити.
Одним словом, якщо маєте зброю - любіть її, доглядайте її, вивчайте і освоюйте ретельно. І тоді зможете на неї покластись, якщо виникне така потреба.
Але якщо ваш кулемет зацвіте отаким синім цвітом, як на першому фото, або і просто рудим — зайве буде й мріяти про його надійну роботу.
Навіть якщо це буде і легендарний ПКМ.
Доповідь закінчив, дякую, хто дочитав.
Джерело: https://t.me/prozbroyu/4890
